Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Амадеус:
Э, ребятки! Слушайте, у меня есть история, которую я не могу не поделить с вами! Ну, в общем, как-то раз я закодил крутой план по приобретению кокаина и вечеринке под наркотиками. Было это пару месяцев назад, когда я еще окончательно не раскумарился и не понял, насколько это безумно опасно. Но ничего, я быстро учусь, и вот что получилось из этого коктейля безумия...
Сцена: Я сижу в уютном кресле, чекая свой ноутбук. Вокруг меня сидят мои любимые хомячки – Джонни, Рей и Луис. Все, как один, сияют в предвкушении будущих приключений.
Джонни (возбужденно): Эй, Амадеус! У тебя что-то интересное на уме?
Амадеус (ухмыляясь): О, парни, я только что раздобыл закладки! Такой чистый и качественный кокаин, что словами не передать! Надо бы это дело раскрутить...
Луис (ухмыляется): Кокс, да? Я всегда готов к шальным приключениям!
Рей (кивает): Я тоже не против немного развлечений! Что у тебя в планах?
Амадеус: Мои друзья, я предлагаю устроить самые безбашенные гонки на тележках в нашем любимом супермаркете! Да, вы не ослышались – гонки на тележках! С чистым кокаином в карманах, мы будем передвигаться на высоте!
Амадеус (подмигивает): Так что вы скажете, мои дорогие барыги экстрима? Готовы победить всех и зажечь эту ночь?
В конечном итоге, все мы оказались на одной волне. Мы собрали все необходимое – пакетики кокаина, иксы, марку с лсд, а также несколько доз мескалина. Ведь без этой смеси удовольствия наркоманиям не место в нашей истории!
Джонни: Окей, ребятки, время открыть этот пакетик и почувствовать магию нашего безумия!
Рей (возбужденно): Да, да! Нам нужно все раскумарить и тогда мы просто взлетим!
С самой первой партии кокаина в крови, мы чувствовали, как все наши сомнения и страхи растворились. Мы готовы были к этим безумным гонкам на тележках!
Амадеус: Перед нами стояла увлекательная задача - выбрать самые быстрые и маневренные тележки. Мы обошли каждый ряд, проверяя каждый вариант, как настоящие гонщики! Но выбор оказался очевиден – самые крутые тележки были у старой бабульки, которая проводила свои вечера в этом супермаркете.
Луис (смеется): Старушка не будет злой, если мы одолжим ее тележку...
Рей (хихикает): Она может и не понять нашу истинную цель! Давайте позаимствуем эту красавицу и докажем, что молодежь не такая и безобидная, как ей кажется!
С восхищением смотря на наш победный заплан, мы с легкостью взяли тележку и направились к стартовой линии.
Амадеус: Парни, мы готовы выжать из каждой секунды этих гонок все, что только можно! Пусть наши сердца бьются в унисон с ритмами наших наркотиков!
И вот, сигнал! Гонки начались!
Джонни (смеется от восторга): Ура! Чувствуешь лихорадочное волнение, когда тележка набирает скорость?
Луис (кричит от счастья): О да! Мы как космонавты, совершающие полеты на борту своих звездных санек!
Рей (смеется): Это крутая смесь адреналина и безумия, которая заставляет нас жить, вдыхать каждую минуту этих безумных гонок на тележках в супермаркете!
Мы катились по коридорам, бросались друг другу вызовы, нарушали все возможные правила безбашенной гонки. Мы были одной командой, одним дыханием!
Амадеус: В конце-концов, мы завершили гонку у кассового аппарата, крутя передними колесами и празднуя нашу безумную победу над реальностью!
Джонни (вновь улыбается): Это была абсолютно дикая и бесподобная вечеринка, ребята!
Луис (соглашается): Мы зажгли этот супермаркет как никто другой!
Рей (бодро): Ну что, парни, на следующей неделе повторим наше безумие?
Амадеус: Конечно, друзья, ведь жизнь слишком коротка, чтобы не наслаждаться каждым моментом, даже если это моменты безумных гонок на тележках в супермаркете!
И вот мы, сияя от счастья и полны энергии, отправились искать новые порции адреналина и безумия в этом безумном мире!